Потрібен розголос! Без однією легені, військової пенсії, будь-якої допомоги держави не живе, а виживає доброволець АТО (ВІДЕО)

У Богом забутому хуторі, з двома маленькими дітьми, у хаті, яка розвалюється живе – не повірите – доброволець, який чотири роки боронив наш з вами спокій на Сході країни. Без однією легені, без військової пенсії, без будь-якої допомоги держави не живе, а виживає, і при цьому жодним чином не нарікає на життя.

Віталій Федірцан на Сході зустрів своє кохання і відтоді у житті молодої пари почались справжні випробування. Подружжю з двома дітьми довелось переїхати з Торецька на закинутий хутір, де фактично немає нормальних умов для життя. Пара сподівається на підтримку з боку держави, проте наразі зводити кінці з кінцями їм допомагають небайдужі люди. Повідомляє Т1 Новини.

Хутір Мазярка це місцина, якої навіть немає на карті. І сюди довелось переїхати колишньому військовослужбовцю. Віталій Федірцан чотири роки воював на Сході. Розповідає, на війну пішов добровольцем, як і його батько та двоє братів.

“Я прийшов у військкомат по призову. Мене не взяли через плоскостопість, а потім я пішов у 7-й кабінет, сказав, що хочу йти добровольцем в АТО, вони усіх мобілізованих відставили і мене в першу чергу упакували”, – пригадує колишній військовослужбовець Віталій Федірцан.

Саме там у зоні АТО, у Донецькій області, під час несення служби знайшов своє кохання. Одружились, стали батьками, – сьогодні виховують двох чудових синочків.

“Я її побачив і навіть словами не можу описати, йойкнуло і все. Ми там і повінчались і дітей маємо”, – каже Віталій.

Спочатку подружжя жило у власній квартирі, яку придбали у Торецьку за усі свої заощадження – 40 тисяч гривень. Проте потім у місті стало неспокійно.

“Місто залишилось без наших військових, бо вже було підконтрольним Україні, і серед військових залишився і місті я один. І коли я заходив у магазин мене там щодня били за те, що я говорив українською. Я Насті кажу, а що буде, як наші діти виростуть і їм будуть казати, що їх тато вбивав їхніх дідів, бабів”, – додає Віталій.

Тоді спільно вирішили: краще покинути місто, а квартиру продати. За помешкання отримали не багато – 16 тисяч гривень, цих грошей вистачило на стареньку хату на хуторі Хмельниччини. З Тернополя сюди понад 120 кілометрів. Наша знімальна група приїхала КАМАЗом. У машині допомога, яку зібрали тернополяни. А це іграшки, одяг, побутова техніка. І поки хлопці розвантажують меблі, Віталій показує, в яких умовах наразі їм доводиться жити.

Замість холодильника у них окрема кімната, де у пакетах вішають овочі і фрукти, щоб не псувались. У хаті, каже, двері були низькі, довелось самому будувати арку замість них. У кухні потріскані стіни, стара грубка та меблі ще з минулого століття. Холодильник після ремонту не працює, плитка електрична, розрахована на одну каструлю. Далі чоловік показує як облаштував спальню. Каже, клеїв шпалери на муку з водою, бо не мав грошей. Але щурі, через це погризли стіни.

Дружина Віталія каже, до нової оселі важко звикнути, оскільки умов для нормального життя тут немає. До найближчого магазину звідси 3 кілометри, а до міста більше години їзди. Анастасія каже, дуже образливо за дітей: не мають з ким гратися, немає належних умов для виховання.

Наразі Віталій шукає роботу. А ще, сподівається на підтримку держави, оскільки після військової служби у чоловіка погіршилось здоров’я. Хлопцеві вирізали легеню і він розраховував на військову пенсію.

На життя Віталій не нарікає, сподівається на добрих людей і власні сили. Зараз намагається хоч якось підготувати старий будинок до зими. Чоловік переконує, руки є, то й зробить усе, аби його крихітки жили краще.

Також шукає юристів, які б допомогли отримати пенсійні виплати, передбачені законом. Віталій переконує для країни зробив багато, ризикував своїм життям і гідно захищав, проте не сподівався, що цей подвиг держава так швидко забуде.

Хто хоче і може допомогти цій сім’ї ось номер картки Ощадбанк: 5167490135404946 (Федірцан Анастасія Михайлівна)

Спасибо за просмотр!

Джерело

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Потрібен розголос! Без однією легені, військової пенсії, будь-якої допомоги держави не живе, а виживає доброволець АТО (ВІДЕО)
×
Жми «Нравится», чтобы читать нас на Facebook