Вона знову приходила до мене у сні. Водила все тією ж дорогою. Прокинувшись, намагаюся пригадати, що вона мені розповідала. І не можу. Залишається тільки відчуття, тепле відчуття її присутності

Вона знову приходила до мене у сні. Водила все тією ж дорогою. Прокинувшись, намагаюся пригадати, що вона мені розповідала. І не можу. Залишається тільки відчуття, тепле відчуття її присутності Життєві Історії Ольги Чорної

Мама приходить у сни. В синій штапельній блузці з дрібненькими квіточками – її улюбленій. В біленькій хустинці. Ми йдемо польовою дорогою, встеленою споришами і подорожниками.

Мама любила цю дорогу. Ми завжди йдемо на південь. З-під ніг випорскує порох. Мружуся від сонця.

Мама обіймає світ очима й душею. Щось розповідає. Довкола – поле і небо. Й ні душі. Тільки мама, дорога і я…

Сни такі гарні, щасливі. Мов дарунки від зайчика. Пахнуть дитинством. На сeрці тепло-тепло…

Прокинувшись, намагаюся пригадати, що казала мама. І не можу. Залишається тільки відчуття її присутності.

Певно, душі матерів прилітають з Небес у сни, щоб ми трішки побули дітьми. А, може, вони стають ангелами і водять нас місцями, де ми були щасливі…

Источник

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Вона знову приходила до мене у сні. Водила все тією ж дорогою. Прокинувшись, намагаюся пригадати, що вона мені розповідала. І не можу. Залишається тільки відчуття, тепле відчуття її присутності