200м до зупинки. Йде хлопець на милицях. У військовій формі. Ноги від коліна не видно. Під’їжджає маршрутка..

Як боротись з ненавистю, що проростає в моєму серці?

200 метрів до зупинки. Йде хлопець на милицях. У військовій формі. Ноги від коліна не видно. Поруч йде дружина. 

Під’їжджає маршрутка. Дружина біжить на зупинку. Воїн намагається бігти за нею. За два метри від жінки двері маршрутки зачиняються і вона їде геть…..

Це було вчора в Здовбиці, орієнтовно 10.30 ранку. Маршрутка біла з синіми смугами їхала з мізоцького напрямку на Рівне. Знайдіть її, прошу вас. Знайдіть і поясніть що так не можна.

К*рва, коли до вас дійде що коли ви починаєте принижувати свого солдата то на вашу землю прийде інший солдат? Принизити якого ви вже не зможете. Навряд чи ви зможете до нього навіть кілька слів сказати. Бо мертві та ті, що сидять на підвалах з вибитими зубами не дуже охочі до розмови.

Люди! Маршрутчик скотина, але тій маршрутці їхали ще люди! Чи люди ви???????

Воїн приїхав з сусідньої області до свого капелана. Його поранив в ногу снайпер три місяці тому. Нога від коліна є, але з нею купа проблем. Вона зігнута в коліні і не розгинається.

Як з цим жити? Як не ненавидіти??????

200м до зупинки. Йде хлопець на милицях. У військовій формі. Ноги від коліна не видно. Під’їжджає маршрутка..