У 54 роки Анна народила абсолютно здорового хлопчика. Вона назвала його Богданом, оскільки була впевнена в тому, що це Бог дав їй сина за все її горе і біди

Як відомо, біда не приходить одна.

Так сталося і з Ганною. У свої 53 роки їй довелося пережити кілька ударів долі, перш ніж в її життя прийшло довгоочікуване щастя.

Два роки тому від Анни пішов чоловік, з яким вона щасливо прожила 30 років. Це була зрада. Вся річ у тому, що у Ганни не могло бути дітей. А чоловік знайшов молоденьку коханку. Коли та завагітніла, чоловік відразу ж зібрав речі і пішов до матері своєї майбутньої дитини.

Анна вважала, що саме її неможливість народити стала причиною розпаду сім’ї.

Вона залишилася одна в порожній квартирі. Згодом чоловіка пробачила, зрозуміла його бажання реалізувати себе в ролі батька. Однак жінка ще не звикла, що старість їй доведеться проводити на самоті. Єдине, що залишилося у неї в житті — це робота. Тому більшу частину часу Анна віддавала саме їй.

Одного вечора жінка поверталася з роботи додому. Вона перебувала в сумних роздумах про своє не вдало реалізоване життя. Раптом вона почула якісь голоси, її хтось кликав. Обернувшись, Анна побачила п’яну компанію з трьох хлопців. Вони випивали і говорили на адресу жінки якісь непристойності і грубості.

Коли Анна вже відкрила двері в під’їзд, її ззаду схопили міцні чоловічі руки, потім їй закрили рот. Через кілька хвилин жінка опинилася в підвалі. Вона намагалася кричати, пручатися, але її почали бити. Це були ті самі хлопці, які розпивали спиртні напої. Тоді вона почала волати до совісті молодих людей, але один з них вже почав зривати з жінки одяг. Відчайдушно намагаючись захистити себе, вона вкусила ґвалтівника за руку. Сильний удар в голову «відключив» жінку, вона втратила свідомість.

Була глибока ніч, коли Анна прийшла до тями. Так-сяк одягнувшись в те, що залишилося від одягу, вона пішла додому. Точніше сказати, попленталася, оскільки ноги не слухалися, а тіло боліло.

Вдома жінка насамперед почала змивати з себе всі сліди тої ганьби, сорому і болю, які їй довелося пережити. Потім вона лягла в ліжко і ридала гіркими сльозами до самого ранку. Правду кажуть, що біда не приходить одна. Аня тільки змирилася з відходом чоловіка, тільки почала приходити до тями від зради, а тут нове горе.

Вранці жінка пішла на роботу, не стуливши за ніч очей. Спочатку вона хотіла взяти відгул, але потім вирішила, що справи відвернуть її від гірких думок. Заяву в поліцію Аня вирішила не писати. Їй було соромно комусь розповідати про те, що з нею створила компанія покидьків. До того ж навряд чи їх зможуть знайти.

Пройшов місяць, але жінка боялася пізно ввечері повертатися додому. Вона завжди намагалася йти по алеї до дому тільки тоді, коли по ній йшли перехожі. Це була та сама алея, де вона зустріла п’яну компанію.

У Анни почало погіршуватися самопочуття. Її почало нудити вранці, часто паморочилося в голові. Крім того, чомусь не починалися «критичні» дні. Про всяк випадок жінка вирішила купити тест. На позитивний результат вона не розраховувала, але потрібно було виключити все перед походом до лікаря. На превеликий подив тест виявився позитивним. Вона була вагітна першою дитиною в 53 роки. Як таке сталося, жінка не могла зрозуміти. Адже лікарі не давали їй ніяких шансів.

Про аборт і мови бути не могло. Анна так зраділа майбутній дитині, що її більше нічого не хвилювало. Вона думала тільки про те, щоб виносити і народити здорового малюка.

Щоб не було розмов в її місті, жінка продала квартиру і переїхала на постійне місце проживання в інше місто.

У 54 роки Анна народила абсолютно здорового хлопчика. Вона назвала його Богданом, оскільки була впевнена в тому, що це Бог дав їй сина за все її горе і біди.

Родичі та близькі друзі поставилися до народження дитини Анни неоднозначно. Хтось вважав, що народжувати дитину від насильника — це просто безумство. Хтось, навпаки, підтримував жінку в її вирішенні народити дитину.

Сама ж Ганна була просто щаслива. Їй було байдуже, що дитину вона народила від гвалтівників і навіть не знає їхніх імен.

Богдан став для неї подарунком долі на схилі років.

Що ви думаєте про цю ситуацію? Яке б рішення прийняли ви в цьому випадку?