Боже коли вже нарешті вони понесуть відповідальність, дитині ще жити і жити було, а в них не робота а халатність, немає ніякого співчуття. Як би це їхні діти, вони би літали, а так їм.все сходить…

Смертельний марафон на виживання за 12 годин.

Сьогодні чотири дні, як серце мого сина перестало битися. Моєму синочку було 20 років. Ми потрапили в швидку з приступом гострого панкреатиту (діагноз помилковий.)
Все почалося з самої швидкої. Приїхавши в Оржицьку лікарню, ми з пів години не могли потрапити в середину. Дзвінок ніхто не чув. Ми стукали в вікна ,щоб хоч хтось вийшов до нас. Пів години з болем моя дитина терпіла на вулиці під дощем. Потім лікар Почома М. Р. нам назначив лікування від гострого панкреатиту ,і нас поклали до хірургічного відділення.

Після перших крапельниць у мого сина почалася віддишка. Тиск упав до 80/50. Нам прокапали ліки. І на це більше ніякої уваги ніхто не звертав. Тиск не підіймався а падав, і пульс майже не було чутно. Я не знаю причини, але я просила стабілізувати. Ніяких дій від лікаря Черненко О М не було. Йому ставало дедалі гірше.

Три лікарі відвідали мого сина, і сказали, що потрібно мити кишківник. Якщо це не дасть нічого на наступний день мало бути оперативне втручання. Я просила робити операцію одразу. Так, як біль у нього був страшний, а нам навіть знеболюючого не кололи.
Потім його забрали в реанімацію і почали промивання кишківника. Хоча я просила не робити цього а оперувати, чи визивати Полтавську бригаду лікарів. Після промивання кишківника лікар сказав, що його готуватимуть до операції, але мій син мене вже не впізнав. Лише 20 хв, і моя дитина мене не впізнала.

Потім лікарь сказав, що йому операцію не дозволили, і їде група лікарів. І нам потрібно чекати ще 4 години. І це була брехня. Цинічна і нагла брехня. Ніяка бригада лікарів до нас не їхала. На початку 16:00 мій син помер. Бригада мала приїхати о 18:00.
Реанімаційні дії не були проведені ніякі. Вони просто стояли і чекали коли він помре. Спокійно і з посмішкою. А лікарь взагалі втік з відділення, як остання криса.

Я хочу щоб всі знали цю скотину — це заступник головного лікаря,лікар- хірург Оржицької лікарні Полтавської обл Черненко Олександр Миколаївич

У мого сина було 12 годин, щоб отримати допомогу. І вони не зробили нічого! Вони навіть не намагалися допомогти йому.

Окрім мого сина , там померло ще двоє дітей. І цей лікарь, продовжує працювати і далі.

Галина Руденко