Ну що друзі і не тільки, ми всі вже пожинаємо плоди “какая разніца”
Історія сьогоднішнього ранку.
Сьогодні зранку в Буковелі, лижі, стоїмо з сином на витяг. Людей мало. Перед нами вже перед самим кріслом стоїть один чоловік сам. Дивлюся в нього штани спортивні (дивно як для лиж), але головне на штанах великими білими буквами RUSSIA.
Ну всяке може бути, може з заробіток приїхав чи родичі передали але все ж таки питаю.
Далі діалог:
я: Ти з Росії?
він:Так, з Пітєра.
Я: І як тобі тут нормально
він: так супер
Я: чий Крим?
Він: ( з посмішкою) незнаю чий.
Далі пішла нецензурна лексика з моєї сторони в його сторону. Він вже був в кріслі. І підйомник поїхав. Ми сіли в інший через один. Наверху він швиденько з’їхав на іншу трасу, хоча я кричав йому щоб він зупинився і почекав (хотів щоб він зняв ті райтузи) , і більше я його не бачив.
До чого це.
Ви розумієте, що представник країни агресора яка вбила 13 тис українців. Чоловік 35 років. Цілком боєздатний (може він в днр/лнр воював). Спокійно, в Україні, в Зх. Україні, серці Карпат. Катається, відпочиває. Спеціально (я впевнений) вдіває штани з назвою країни агресора. І сміється з нас. Бо знає що часи змінилися. Що при владі люди яким “какая разніца” . Але самому населенню впринципі так само “какая разніца” . Бо ніхто крім мене, в тій черзі, на це не відреагував (хто був поряд) . Я думаю він міг і з прапором рашки проїхатися і більшості би було пофігу. Бо тут ніхто не стріляє, війни ніби нема, і рідних ніхто не вбив. Ви розумієте ворог вже тут, і він не боїться.
Дорогою назад 4-5 машин з рос номерами.
Мир дружба жвачка?! Війни нема?
Тому не дивуйтеся ДР. Албану і Добронравову яких впустили. Іде повна здача країни.
А тепер уявіть що буде далі. Бойовики в наших містах. Ворог в Карпатах і не тільки, бо всім “какая разніца” головне що асфальт новий і вулиця освітлена. Правда ж?!
Ви отямитись тільки тоді коли гради лупнуть по ваших домівках. Коли буряти будуть вбивати ваших рідних, дітей, і гвалтувати ваших жінок. Але тоді буде пізно…
Oleh Lutsyk
Джерело: prefiksblog.co.ua
– Та хіба у вас сім’я? – розiйшлася свекруха. – Та вона навіть нарoдити тобі не може! Настрій за столом було миттєво зіпсoвано. Дівчина ще перед весіллям попередила свого молодого чоловіка про вердикт лiкарів. На подив, він взагалі не сприйняв це як прoблему. А от свекруха нічого не знала і постійно дoшкуляла невістці