Про важливе!
Тільки що, проїжджаючи в маршрутці #189 побачила чоловіка що лежить на спині і не рухається, а біля нього кількох занепокоєних людей з телефонами.
За 2 секунди приймаю рішення вискочити з маршрутки і добігти до постраждалого, бо він лежить на спині і не зрозуміло чи в свідомості (а лежачи на спині без свідомості можна легко померти від непрохідності дихальних шляхів).
Підійшовши ближче бачу його синюшно-бордове обличчя, і в голові промайнула думка “ну все, не встигли почати СЛР вчасно, не зрозуміло скільки він вже так лежить”. Але всеодно продовжую діяти за алгоритмом – звертаюсь до нього, він починає стогнати і мружити очі. Тобто по AVPU на V. Скарги на біль за грудиною, важке дихання, запаморочення, періодичні втрати свідомості. Стежу за диханням.
Швидка їхала більше 10 хвилин. Не було вільних бригад. (Поки хтось викликав на “3 дні температура 37.2” і “помєряйтє давлєніє бо галава баліт”)
– зупинився чоловік на авто, дістав автоаптечку зразка “відчепись даішник” і зрозумів, що там нічого корисного немає
– зупинилась психіатрична бригада, що їхала на інший виклик, поміряли тиск, дали нітрогліцерин, і залишились з нами, очевидцями до приїзду нашої бригади
– зупинились ще пару пішоходів, що запропонували допомогу в погрузці в швидку
– допомогли лікарям поставити внутрішньовенний доступ і погрузити на каталку і в швидку
– подякували один одному за небайдужість і побажали гарного дня
І нехай хтось скаже, що в цьому світі нічого не змінюється і всім людям байдуже!
Не будьмо байдужими до оточуючих, і світ потроху зміниться на краще!
*чоловіку 45 років, ветеран АТО
Источник: prefiksblog.co.ua
Головлікар : Блaгaю, допоможіть !!! Ситуація по кoвiдy вийшла з під контролю. Мені подзвонили більше 30 чоловік з проханням