“Цю бiль неможливо передати, не віриться, що Саші й улюбленого тата більше немає! Хочеться вірити, що все це сон!”- дружина..

На Полтавщині в суботу, 13 лютого, поховають загиблого на Донбасі українського воїна, 36-річного Олександра Глушка. Солдат загинув від пострілу снайпера в четвер, 11 лютого. В Олександра залишилося двоє дітей і дружина, а також літня мама.

Олександр Глушко встиг прослужити на сході півтора року. Ніколи до цього він не був військовим. Як розповіла OBOZREVATEL його кума Юлія Провороцька, Олександр був звичайним працьовитим хлопцем.

“Він трудяга був, весь час намагався забезпечити свою сім’ю. Брався за будь-яку роботу. Навіть у Польщу їздив на заробітки. Ми не очікували, що він піде в армію. Можливо, тому що в нас тут відкрили набір у ЗСУ, і ще брат його дружини був військовим. Ось вони разом і відправилися туди”, – каже Юлія.

Син виграв бій заради батька

В Олександра і його дружини Анни двоє дітей – 11-річний Женя і 9-річна Ліза. Старший син дуже важко переніс звістку про смерть батька. Хлопчик не тільки зовні схожий на Олександра, а й за характером.

Їхня знайома Тетяна розповіла, що якось Женя брав участь у спортивних змаганнях із кікбоксингу. Йому сказали, якщо виграєш, то приїде батько у відпустку. І це стало дуже сильним стимулом для хлопчика. Він боровся до кінця і переміг.

“Хоч мій син йому і програв, але я рада за Женю, бо йому це дуже було потрібно”, – говорить Тетяна.

Юлія теж згадує, що Олександр, коли навчався в сільській школі на Полтавщині, був дуже спортивним.

Поховають поряд із батьком

“Він завжди був на позитиві, незважаючи ні на що. Умів словом підтримати, якщо комусь було зле. Дуже хороший і добрий чоловік. Коли по телевізору дивишся, як проводжають в останню путь наших військових, то співпереживаєш. Але коли це горе трапляється поруч, стає дуже боляче. Для нашого села – це перша смерть за ці роки. Вона, як бомба, розірвалася вчора. Всі хвилюються за Сашка, за його сім’ю. Знаєте, коли в село прийшла новина про загибель Сашка, то пішов дощ. Він лив весь день і всю ніч, і тільки сьогодні, в п’ятницю, перейшов у сніг. Немов небо оплакує нашого Сашка”, – каже Юлія.

Літня мама солдата також дуже важко переносить смерть сина. Односельці розповідають, що в них біда за бідою. Приблизно пів року тому в Сашкової сестри помер чоловік, зовсім молодий. Батько Сашка теж тяжко хворів і помер кілька років тому.

Ховати Олександра Глушка збираються в сусідньому селі, поруч із його батьком. Хоча сім’я зараз живе в Полтаві, в одній квартирі з батьками дружини.

“Неможливо передати біль мій і дітей, дуже не віриться, що Саші й улюбленого тата більше немає! Хочеться вірити, що все це сон!!! Але, на превеликий жаль, все це правда, і дуже неприйнятна правда для нас!” – написала дружина в себе на сторінці у Facebook.

Прощатися із загиблим Олександром Глушком будуть у соборі в Полтаві 12 лютого ввечері, наступного дня його повезуть до рідного дому до мами, а потім уже поховають.

“Цю бiль неможливо передати, не віриться, що Саші й улюбленого тата більше немає! Хочеться вірити, що все це сон!”- дружина..