Як я береглась, знають всі моі друзі, мінімум контактів-маски, респіратори, рукавички, антисептики, обробка продуктів з супермаркетів, машини, телефонів, домофонів, вдома і на роботі, клямки, маски і т.д, але від долі не втечеш…що має бути, то буде.
Все почалось з першіння в горлі-подумали алергія, після протиалергенних стало легше, все ок. Через два дні пропав нюх, на 5 день почав боліти хребет і терпнути ноги. На 7 день задишка і температура 37.1-37.3, послухали лікарі, відправили додому пити чаї, 8 день стан погіршився і зі скандалом записали мене на рентген, 9 день-двобічна пневмонія, задишка шалена, пульс 110 і термінова госпіталізація, хоча в лікарню не хотіли відправляти, ‘молода жінка не може задихатись’, але поклали і я щиро дякую Богу і всім хто за мене молився, без кисню я б не вижила мабуть. 5 днів на кисневій масці цілими сутками, це дуже важко, лице боліло, кожен вдих за щастя, бо без маски розривало середину аж до рвоти, паморочення і прострації. Так я ще ніколи не хворіла.
Всім хто думає, що це штучно, брехня, накручують-це правда. Іноді буває по 3 швидких за 5хвилин. Медперсонал працює на виснаження в скафандрах з важкими хворими. Повірте, ті гроші не вартують того, бо багато пишуть ‘бо доплати’. Але всі чуйні, турботливі і я безмежно вдячна всім.
Якось так. Бережіть себе…
До дня медика був концерт під вікнами і була пісня ‘Я не здамся без бою’, це мій мотиватор, навіть змогла записати собі, хоч була під крапанкою, матиму і таку згадку.
І ще, любий симптом-до лікаря, відстоюйте себе, не мовчіть, нікому ми не потрібні, сімейний лиш би відмахались від нього…
До речі, маю підтримку, моя дитина, де мама-там і він. Та і мамуся теж без мене ніяк. Ми тут гуртом.
Допомагай нам Боже
“Або це “особливий статус”, або це автономія”: Кравчук звернувся до “ДНР”-“ЛНР” з пропозицією