Вікторія Сюмар: “Я зараз дещо скажу про нашого преЗЕдента. Якщо чоловік в 42 вирішив, що «він не лoх» і може керувати державою…”

Допис нардепки Вікторії Сюмар. Думку автора опубліковано без жодних змін синтаксис та орфографію збережено.:

“Давайте скажу дещо про нашого преЗЕдента. Чоловік в 42 вирішив, що «він не лох» і може керувати державою.

Він отримав абсолютну владу. І… через півтора року його досягнення:

– найбільше за останні десять років економічне падіння;

– здав кілометри відвойованої нашими території на Сході і не досяг миру;

– виявився абсолютно безпомічним на фоні основного виклику – коронавірусу. І замість вкласти залишки залишених йому попередниками ресурсів в медицину, він почав піар проект «Велике будівництво» для заробітків свого оточення;

– замість судовоі реформи він … легалізував азартні ігри;

– врешті з тріском програв місцеві вибори і, аби відволікти уваги від всього цього бардаку, вирішив ще й поламати всю систему конституційного ладу в країні.

Бо його законопроект – це треш. Законодавча влада не може відміняти рішення судової гілки влади. Інакше Рада почне скасовувати рішення всіх судів, і це абсурд.

Цей треш гарант Конституції допустив, бо знає – саме в його фракції не знайдеться голосів за відновлення електронного декларування новим нормальним законом. Тому він вирішив «взяти лідерство» і зламати Конституцію.

Може все таки варто взяти лідерство в монофракції, яка тріщить по швам? Може варто нарешті гроші з фонду Антиковід жорстко на медицину забезпечити? Чи серіали важливіше в цих умовах?) Може варто взяти під контроль чесний підрахунок голосів і не намагатися затягувати підрахунок через суди і перерахунок, наражаючи членів комісії на ймовірність захворіти? Може варто згадати про свої обов’язки і припинити займатися піаром на всьому і любими засобами?

Варто. І треба. Але ця людина навряд чи спроможна чути. І розуміти, що він не Бог, а частина системи управління державою, в якій саме він – найслабкіша ланка.

І тому система може позбутися цього механізму. Розмови про перезавантаження, перевибори і парламентську республіку набирають нової актуальності. Кризи сягають такого піку, що іншого вибору може просто не лишитися.” – пише Сюмар.