Володимир Бойко
Першого грудня 2019 року в центрі Києва, біля ресторану «Маріо», відбулась очікувана подія – був розстріляний автомобіль вкрай «мутного» донецького бізнесмена Вячеслава Соболева.
Соболев та його дружина залишились живими, але загинув трирічний син бізнесмена. 750 тис. доларів – така ціна життя дитини: саме цю суму не поділили Соболев та колишній заступник голови Вищого господарського суду України, також «донецький», Артур Ємельянов.
Те, що Соболеву жити недовго я зрозумів 15 листопада 2019 року, коли о 13:30 побачив Ємельянова в чорному автомобілі «Тойота Ленд Крузер 200» з номером держреєстрації АА 0075 (перепрошую, але останні дві букви недобачив), припаркованому біля Генеральної прокуратури України.
Причиною мого спостереження за паном Ємельяновим стала інформація про те, що він домовився з першим заступником генерального прокурора Віталієм Каськом закрити кримінальне провадження, яке розслідувалось ГПУ в зв’язку з викраденням в Словаччині бізнесмена Максима Слуцького та замаху на викрадення бізнесмена Владислава Ізраеліта.
Як встановили правоохоронні органи Австрії в ході проведення негласних слідчих дій, замовником злочину є Артур Ємельянов.
На підставі інформації австрійської поліції Генеральна прокуратура України 29 серпня 2018 року зареєструвала кримінальне провадження №42018000000002122, яке повністю розслідувалось самими прокурорами (хоча формально й рахувалось за Головним слідчим управлінням Національної поліції).
Пізніше в ГПУ узнали, що Ємельянов, намагаючись випередити події, домовився з начальником слідчого управління ГУ НП в Київській області, де за заявою Ємельянова зареєстрували кримінальне провадження №12018110200004900 від 14.08.22018 – тільки вже за фактом, начебто, вимагання в Ємельянова грошей.
Генеральна прокуратура забрала з обласної поліції ці провадження й об’єднала його з «прокурорською» справою, присвоївши об’єднаному провадженню номер 12018110200004900, оскільки він з’явився в ЄРДР на кілька днів раніше.
Так докладно я розповідаю про ці бюрократичні тонкощі для того, щоби пояснити, за що саме Касько взяв гроші з Ємельянова: під час зустрічі вони домовились, що Касько відправить об’єднану справу з Генеральної прокуратури в Головне управління Національної поліції в Київській області, де провадження, яке розслідувалось за фактом викрадення Слуцького й замаху на викрадення Ізраеліта, буде закрито.
15 листопада 2019 року Ємельянов відвідав Генеральну прокуратуру, а вже 18 листопада в ГПУ надійшов лист за підписом начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Максима Цуцкірідзе з проханням направити «справу Ємельянова» в поліцію Київської області.
Власне це – тобто впевненість, що кримінальне провадження, яке розслідувалось за фактом викрадення Максима Слуцького та замаху на викрадення Владислава Ізраеліта, закрито – розв’язало Ємельянову руки й він, переконаний у власній безкарності, став розбиратись зі своїми «донецькими» ворогами.
Але є нюанс, про який, вочевидь, Артур Станіславович не знав: Касько досі не знайшов матеріали справи й не передав їх у поліцію Київської області «на поховання», хоча ретельно шукав й навіть влаштував скандал підлеглим.
Річ у тім, що після того, як я узнав, що Касько взяв з Ємельянова гроші, матеріали цієї справа зникли з Генеральної прокуратури України й опинились у мене.
Було так – заходжу я в ресторан «Солом’янська броварня», де зазвичай знаходжу флешки з таємними та цілком таємними документами, і очам не вірю: на гардеробі хтось залишив мені матеріали кримінального провадження №12018110200004900 від 14.08.2018 – усі 6 томів.
І тепер я пропоную Віталію Каську викупити в мене цю справу, щоби відпрацювати хабар, отриманий від Ємельянова.
Але не за гроші. Мене цікавить тільки припинення поборів зі спортсменів-парашутистів. І тоді я з дорогою душею…
Лист начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Максима Цуцкірідзе з проханням направити «справу Ємельянова» в поліцію Київської області.
Цей лист коштував життя 3-річному сину Вячеслава Соболева
Источник: puer.org.ua