Розповідь мами дитини, Жанни Юдіної, неможливо слухати без здригання.
– 27 лютого вранці ми з трьома дочками: 14-річною Аліною, 11-річною Вікторією і 4-річної Владою прийшли на прийом до педіатра в дитячу поліклініку при лікарні, – згадує згорьована жінка.
– У дівчаток була висока температура, у Владочки ще й опухли очі, спостерігалося сильне зневоднення. Лікар Бухаріна оглянула дітей, поставила їм діагноз ГРВІ та відправила лікуватися додому, попередньо сказавши взяти у Влади ще й кров на аналіз. Через годину я забрала результати аналізу, показала їх педіатру. Та подивилася, відповіла, що у нас все в нормі. Я запитала, чому у дочки не спадає набряк очей, може, алергія, але педіатр відмахнулася – мовляв, не панікуйте, йдіть і лікуєтеся вдома.
До вечора малятку стало зовсім зле: її рвало, губи посиніли, на ніжках проступили гематоми, температура злетіла під 40. Ми на машині відвезли дитину до приймального покою лікарні. Черговий лікар нас направив до інфекційного відділення. Там Владою спочатку ніхто і займатися не хотів: її поклали на голу, без матраца, подушки і ковдри, кушетку в оглядовому, так що чоловікові довелося зняти з себе кофту і вкрити дочку. Медики навіть не підходили до неї. Дитину трясло, морозило, її вирвало, потім вона сходила під себе по-великому, але ніхто з них навіть не запропонував допомогу, щоб обтерти і обмити донечку. І тільки через годину її зволили перевести в палату, взяти кров на аналіз.
Потім, за словами Жанни Юдіної, було стрімке погіршення стану дочки, лікарі заметушилися, але, замість того, щоб зайнятися дитиною, сперечалися один з одним – кому «возитися» з дівчинкою, бо кожен медик заявив, що це не по його частині. У підсумку довелося викликати карету швидкої, яка доставила Владу в реанімацію.
– У реанімацію нас спочатку не пустили, – продовжує жінка. – Що там робили з дитиною, які маніпуляції і процедури проводили, невідомо.
Близько о пів на другу ночі 28 лютого мені все ж таки дозволили пройти до дочки. Він була під крапельницею, але в свідомості, просила пити і забрати її звідси додому. Коли я стала міняти їй промоклу від поту піжаму, побачила, що гематоми, які були тільки на ніжках, тепер уже поширилися по всьому тілу. Я звернула на це увагу жінки-лікаря, але вона мені хамськи відповіла:
«Звідки я знаю, звідки у неї синці, мабуть, ви її так тягли в лікарню, що їх насадили». Як тільки Владі відключили крапельницю, їй стало зовсім погано: рвала кров’ю, посиніла, стала задихатися. Мене вигнали в коридор, а о 4 годині ранку сказали, що моєї дівчинки більше немає … Вже вдень 28 лютого мені подзвонив слідчий і попросив під’їхати до відділу. Від нього я дізналася, що лікарі намагалися приховати НП: вони не повідомили правоохоронні органи про випадок летального результату в лікарні, самі нишком провели розтин і обробили чимось тіло донечки. Поліція і слідчий комітет про це дізналися чисто випадково – розповів хтось з місцевих. Загалом, довелося робити повторний розтин, тепер як годиться – в присутності слідчої групи.
Невтішним батькам в лікарні видали свідоцтво про смерть, в якому в якості причини загибелі Влади вказані інфекційний міокардит, ендокардит з ураженням клапанів серця і запальна реакція інфекційного походження.
3вeртaюcь до зaрoбiтчaн! Кoлu пoчaлaсь вiйнa, ви тiкaлu, як крuсu з тoнyчoгo корабля, щоб не потрапити під мoбiлiзaцiю