Розмовляв з вагітною дружиною по телефону, а за мить отримав смертельне поранення: деталі загибелі молодого бійця ЗСУ на Донбасі

“Із сумом повідомляємо, що 16 листопада 2020 року в районі проведення операції ООС під час несення служби з охорони базового табору загинув військовослужбовець 80 окремої десантно-штурмової бригади солдат Горошко Іван Сергійович… Обставини загибелі з’ясовуються (ведеться слідство)… Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким захисника України”.

Таке повідомлення з’явилося ввечері 17 листопада на офіційній сторінці 80 ОДШБр у Facebook. Передає Obozrevatel.

За цими кількома реченнями – непросте життя та трагічна смерть 21-річного уродженця Кіровоградщини, який пішов боронити Україну, горе його молодої тепер уже вдови та ще ненародженого сина, який батька знатиме лише з фотографій та маминих спогадів.

Іван Сергійович Горошко народився 7 липня 1999 року у селі Кальмазове Вільшанського району Кіровоградської області. Рано втратив маму, тож за якийсь час його батько одружився вдруге – з жінкою, яка мала своїх дітей. Тож усього в родині, окрім самого Вані, виховувалися ще його сестра та двоє братів.

Як розповіла координаторка ГО “Знам’янське об’єднання “Майдан” Наталія Тишкевич, жила родина бідно: у батька Івана були проблеми з ногами і група інвалідності, тож забезпечити родині заможне існування він не міг. Через брак коштів у сім’ї, зрештою, Івана зі звичайної школи, де він вчився з першого класу, перевели до Знам’янського інтернату.

“Ваніна вихователька з інтернату, Катерина Онищенко, розповідала, що він був дуже чуйним хлопчиком. Усі про нього кажуть тільки добре. Абсолютно всі. У Вані було багато друзів, з якими він проводив багато часу”, – розповідає Тишкевич.

Одним із найближчих друзів хлопця, за словами волонтерки, був його одноліток Олексій Рум’янцев. Із ним Іван Горошко познайомився у Знам’янському військкоматі у квітні 2019 року: обидва хлопці були призвані на строкову службу. Вони разом пройшли підготовку у навчальному центрі в Житомирі. А потім, у серпні 2019-го, Іван підписав контракт – і разом із другом потрапив на службу до 80 ОДШБр, що дислокується у Львові.

Іван служив розвідником-навідником 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А 0284.

“Там, у Львові, Ваня познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Оленою. Молодесенька зовсім дівчина, 19 чи 20 років їй. Ця дитина – теж сирота. Живе у Львові з бабусею. Вони якийсь час із Ванею зустрічалися – а потім вирішили побратися”, – розповіла Тишкевич.

Весілля відсвяткували там же, у Львові, 29 червня 2020 року, наступного дня після Дня Конституції. На своє перше сімейне свято молодята запросили близьких друзів. Святкову вечірку влаштували в українському стилі.

Жили, за словами знайомих, у казармі. Чекали на народження первістка: син Івана та Олени має з’явитися на світ у лютому 2021 року.

А у жовтні підрозділ, в якому служив Іван Горошко, вирушив на Луганщину, у зону проведення ООС.

Тієї ночі, 16 листопада, Іван розмовляв з коханою дружиною телефоном, коли п’яний співслужбовець вистрелив йому в голову.

“Це було близько 1:30 ночі. Олена розповідає, що вони з Ванею розмовляли телефоном. І в цей час вона почула постріл – і розмова обірвалася. Олена почала дзвонити, куди могла. Подзвонила й Олексію, який був свідком на їхньому весіллі і служив разом з Іваном. І їй сказали, що її чоловік загинув… Та п’яна наволоч підійшла… Він вистрелив йому в потилицю. Без причини. З п’яних очей… А далі ще й вклав Вані в руки автомат і намагався розказувати, що Ваня сам застрелився”, – розповідає Тишкевич.

Згідно з повідомленням військової прокуратури, наразі стрілець затриманий за підозрою у скоєнні умисного вбивства. Він повністю зізнався у скоєному – і пояснив, що вбив Івана Горошка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.

Після пережитого вагітну дружину Івана Горошка, як розповідає Тишкевич, госпіталізували у лікарню. Поруч із нею – їхні спільні друзі та волонтери. Олена наполягла, аби її коханого поховали у Львові. “Вона казала: якщо моя дитина не побачила живого батька, я хочу водити сина на його могилу, щоб він знав, що в нього батько – герой”, – розповідають друзі родини.

“Мій рідний і найкращий чоловіче у світі, ти назавжди залишишся у моєму серці, я розказуватиму нашому малюку, нашому маленькому Горошкові, що наш татко – герой. Смерть забрала тебе у мене. Я обіцяю: зроблю все, як ти хотів і мріяв. Знай, що ти найдорожчий, найрідніший і найкоханіший чоловік у нашому житті. Назавжди залишишся у наших серцях. Вічна пам’ять, рідний”, – написала на своїй сторінці дружина вбитого воїна Олена.

Знайомі Івана згадують: він дуже хотів бути щасливим. Однак, щастя його виявилося недовгим. Молодому чоловікові судилося назавжди залишитися 21-річним і так і не здійснити найбільшу власну мрію: потримати на руках власного сина.

Прощання з Іваном Горошком відбудеться у Львові 19 листопада. Але, схоже на те, що востаннє попрощатися з ним зможуть не всі: в останній момент керівництво міськради Знам’янки відмовило у виділенні транспорту, яким до Львова міг би дістатися батько-інвалід та родина вбитого військового.

“Наша міська влада в особі міського голови Філіпенка Олега відмовляється надати транспорт. Вчора (17 листопада. – Ред.) цілий день ми йому дзвонили – він не відповідає на телефонні дзвінки. Його перша заступниця, Валентина Загородня, яка завжди курувала ці всі питання стосовно поховань АТОвців, знала, що похорон відбудеться у Львові, пообіцяла мені, що піде до Філіпенка – і потім перестала відповідати на мої дзвінки. Відповіла на дзвінок з військкомату, сказала, Філіпенко відмовився надавати транспорт… Зараз ми, громадськість, намагаємося знайти хоч якийсь спосіб доправити родину на похорон до вбитого сина. Бо поїзди до Львова у нас ходять лише непарними числами, й іншого варіанту, окрім як шукати автомобіль, просто немає – адже ховатимуть Ваню завтра, 19 листопада, о 12 годині дня”, – розповіла Тишкевич.

Тим часом на сайті Знам’янської міської ради розміщено зворушливі слова співчуття до родини загиблого воїна.

“Знам’янська міська рада та її виконавчий комітет висловлює щирі співчуття рідним та близьким із приводу передчасної смерті учасника АТО/ООС Івана Сергійовича Горошка. Словами важко загоїти у серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить щиро поділяємо горе вашої сім’ї та разом із вами схиляємо голову в глибокій скорботі. Слава Україні! Героям Слава!” – написано на офіційному сайті Знам’янської міської ради.

Розмовляв з вагітною дружиною по телефону, а за мить отримав смертельне поранення: деталі загибелі молодого бійця ЗСУ на Донбасі