Наприкінці весни ми відсвяткували весілля з Михайлом, а потім поїхали в село до батьків. У них там справжнє господарство! Вони тримали корову, свині, вівці, птиці та ще й город. Щоб все встигнути, батьки вставали з самого раненька та й зразу ішли поратися. Мати доїла корову, а батько годував все господарство. Після цього ішли на роботу.
Чоловік також в усьому допомагав, але я нічого не вміла. Я сиділа вдома та готувала усім їсти. Коли мене свекруха попросила зварити борщ, я ледь не згоріла від сорому, адже нічого не вміла. Натомість вчинок свекрухи мене дуже здивував.
В моїй сім’ї я була третьою пізньою дитиною, матері вже було 43 роки, а батьку — 47. Все дитинство я була оточена любов’ю. Мене всі плекали та пестили. Я рідко що робила вдома, адже без мене батькам було кому допомагати. Зараз мені стидно в цьому зізнатися, що я не знала, чим годувати гусей та свиней.
Мама померла, коли мені було 20 років, а через рік я вже одружилася. Я не мала гадки, як підтримувати порядок в дома. Все що я вміла, це приготувати суп, омлет або обсмажити картоплю. В гуртожитку мені більше нічого не знадобилося.
Я вважала, що поїхати в село на ціле літо — це чудова ідея. Свіже повітря, природа, що може бути краще? Але я не думала, що батьки Михайла так важко працюють. Цілий ранок вони поралися, а потім усі йшли на роботу. Я залишалася сама. Мені потрібно було приготувати вечерю, але я нічого не вміла. Мені було дуже соромно признатися в цьому свекрусі.
Хоча вона і так все зрозуміла. Жінка не попросила мене зварити борщ, а доварити. Потрібно було приготувати заправку до борщу: натерти буряк, нарізати цибулю та моркву. Перед тим, як виходити з дому, промовила:
– Обсмаж овочі на топленому смальці. Потуши їм 20 хвилин, а потім додай до каструлі з картоплею. Трішки провари і додай капусту. Ще в кінці потрібно нарізати зелень.
«Мій» борщ нахвалювали усі. Мені сподобалася така реакція, тому я знову вирішила порадувати сім’ю. Мені дуже сподобалося готувати. Придбала декілька журналів з рецептами та експериментувала. Мені добре все виходило. А коли я щось не знала, то одразу питалася у свекрухи.
Згодом я вже вміла готувати холодець, домашню ковбасу, пекти пиріжки та пироги.
Повернувшись у місто, я вже вміла усе, а мій чоловік завжди гордився тим, що у нього вдома така господиня.
Я дуже вдячна свекрусі за те, що не докоряла мені, а навчила всього, що знала.
Ви вміли готувати, коли виходили заміж?
Источник: poshepky.com
Наказать нельзя простить: коты, совершившие ужасные преступления против своих хозяев