Тисячам пацієнтів, переборовшім коронавіруc, загрожує ураження легень, серця та інших органів, причому на одужання піде до 15 років, попереджають фахівці з інтенсивної терапії.
Про це пише авторитетне видання The Times (Велика Британія) Збиток, нанесений вірусом безпосередньо, а також інтенсивні медичні процедури, необхідні для порятунку хворих в критичному стані, приведуть до утворення рубців на легких, пошкодження нервів і психологічну травму, попереджає Факультет інтенсивної терапії, який відповідає за підготовку лікарів-реаніматологів в Великобританії.
Аналіз захворюваності коронавірусів в Китаї та інших країнах показує, що у 17% пацієнтів, що поступили в інтенсивну терапію, розвивається синдром гострої дихальної недостатності – летальну захворювання з рівнем смертності близько 40%.
«Вплив коронавируса на інтенсивну терапію в корені змінить методи роботи сестринського і лікарського персоналу під час пандемії і її інтенсивність», – сказав доктор Деніел Брайден, заступник декана Факультету інтенсивної терапії.
Синдром гострої дихальної недостатності викликає потужну запальну реакцію в легенях, яка призводить до витоку рідини з кровоносних судин в простору, де належить бути повітрю. Дихання без медичної допомоги стає неможливим.
Лікарям інтенсивної терапії цей синдром знаком, тому що він супроводжує такі інфекції, як грип і пневмонія, а також травми грудної клітини.
На його частку припадає близько 10% випадків інтенсивної терапії, проте зі спалахом коронавируса число пацієнтів з синдромом гострої дихальної недостатності зросте аж до критичної нестачі ліжок для інтенсивної терапії.
У Великобританії таких налічується близько 4 000 – на душу населення це набагато менше, ніж в країнах Євросоюзу,
– причому до 80% вже зайняті пацієнтами з іншими захворюваннями «Смертність від синдрому гострої дихальної недостатності становить від 30 до 40%,
– говорить Майкл Меттей, професор медицини Каліфорнійського університету в Сан-Франциско і загальновизнаний експерт по цій хворобі.
– Ніякого спеціального лікування не існує, хіба що приспати пацієнта і покласти його в апарат штучної вентиляції легенів для відновлення.
У тих, що вижили згодом значно обмежена рухова активність і спостерігається знижений фізичний якість життя через яскраво вираженого виснаження м’язів і слабкості ».