Ще в листопаді 2019 року міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька заявляла, що після переходу на нову модель фінансування та створення госпітальних округів в Україні не очікується масового закриття лікарень, але деяким з них доведеться перепрофілюватися.
«Рішення про закриття, реорганізацію чи будь-що інше має здійснювати місцева влада, виходячи з розуміння як власник, як вони можуть організувати (роботу – ред.). Тому я більш ніж переконана, що не настільки актуальне закриття закладів, скільки правильне використання цього ресурсу приміщень», – сказала очільниця МОЗ.
Що це означає на практиці? На хлопський розум – влада використала децентралізацію як хороший інструмент для перекладення проблеми із здорової голови на хвору.
Наведемо конкретний приклад. Вже сьогодні Коломийська ОТГ через легалізацію цього злочинного переведення стрілок поставлена на межу виживання, оскільки доводиться робити вибір між виживанням громади та окремих людей.
Зокрема під закриття йде ряд медичних закладів, які місцевий бюджет не може профінансувати. В перелік цих закладів потрапив і Коломийський міжрайонний онкологічний диспансер міста Коломия.
Сьогодні цей заклад “під зав’язку” переповнений тими, хто намагається з останніх сил вхопитись за соломинку порятунку від страшного діагнозу “РАК”.
На фото нижче коридор Коломийського мійжрайонного онкологічного диспансеру, який підлягає ліквідації. Воно зроблене сьогодні і таку картину можна спостерігати щодні, більше того, кожного року черги стають все довшими.
Ми не хочемо вживати таке слово, але напрошується запитання, з чиєї легкої руки велику частку із числа цих людей прирікають на долю біосміття? Пенсіонери і важкохворі не зможуть не те що лікуватисть а навіть просто їздити в обласну лікарню. Чому, наперед знаючи про це, все рівно приймається рішення загасти для таких людей світло в кінці тунелю? Хіба це не злочин?
Черга в коридорі онкодиспансеру 28.01.2020
Попри запевняння і заспокоювання людей про нібито реорганізацію і часткове перепрофілювання цього закладу, сьогодні керівництво закладу повідомило колективу про повну його ліквідацію і звільнення всіх працівників.
А це 75 висококваліфікованих професіоналів, які володіють унікальними навиками і досвідом, більшість із яких прсото будуть змушені шукати кращої долі за кордоном. Браво! Дореформувались, вся Україна аплодує стоячи!
Коломияни та люди із сусідніх районів, які бачать порятунок життя і здоов’я в онкодиспансері неабияк стурбовані такою новиною, і сказати, що вони у відчаї – це нічого не сказати.
Більше того це відбувається на фоні війни з Росією, коли кожне ліжкоміцсе може виявитись на вагу золота. А тут все готове, і спеціалісти хірурги і персонал. Де логіка такого адміністрування медичної реформи? Чому лунають гасла про пошук грошей на пенсії тим, хо закликав Путіна ввести війска і повний мовчок про цей кошмар із дірою у фінансуванні таких закладів?
Чого вартує заява міністерки: «І сьогодні для місцевої влади швидше буде виклик, як перепрофілювати те чи інше відділення чи заклад, можливо, скомпонувати види закладів, відділень, аби мати можливість не просто забезпечити доступ, а ще й розширити його»… Вона це серйозно?!
Карл!!! Яке розширення, про що мова?! На всіх рівнях чути лише “Грошей на фінансування немає!”….
Грошей немає?!… Совісті у вас немає!
Примітною є реакція в соцмережах на цю подію: